Система 16 типів: звідки вона взялася і як влаштована

Що написав Юнг: установки, функції, раціональність

Книга «Психологічні типи» вийшла 1921 року німецькою, а англійський переклад Бейнса з’явився 1923-го. Юнг описує дві установки, екстраверсію та інтроверсію, і чотири функції: мислення, почуття, відчуття й інтуїцію. Установка в нього означає напрям психічної енергії. Екстраверт підтримує позитивне ставлення до об’єкта, інтроверт від об’єкта абстрагується й спирається на власне сприйняття.

Функції Юнг ділить на дві групи. Мислення і почуття він називає раціональними, бо вони тримаються на міркуванні та судженні. Відчуття та інтуїція в нього ірраціональні, але це слово не означає нерозумності: за Юнгом, такі люди значною мірою емпіричні, і їхня опора — те, що вони бачать, чують і переживають. Якщо поєднати дві установки з чотирма функціями, вийде вісім варіантів: екстравертне мислення, інтровертне мислення, екстравертна інтуїція і так далі. У кожної людини, писав Юнг, на чолі стоїть одна функція, а поруч точне спостереження незмінно знаходить другу, менш розвинену.

Для прикладу уявімо інженера, у якого на чолі стоїть мислення. Він будує схему за схемою, і кожне рішення в нього має обґрунтування. Але перш ніж віддати проєкт у роботу, він збирає прототип і дивиться, як той поводиться насправді: поруч із ведучою функцією працює друга, менш розвинена, і в цій картині вона відповідає за живий досвід.

Чистий тип, застерігав він, трапляється на практиці нечасто. Описи типів у нього — «сімейні портрети Гальтона», тобто спільні риси, зведені докупи, а не знімок конкретної людини. Між двома крайніми постатями типи можна градуювати, а одна людина може здаватися і інтровертною, і екстравертною. Хто називає себе замкненим, але на роботі веде наради й давно до цього звик, такий випадок Юнг цілком допускав. До якого типу віднести людину, значною мірою залежить, за його словами, від позиції спостерігача.

Чотири дихотомії, з яких складаються шістнадцять типів

Дихотомія — це пара протилежних полюсів. У системі їх чотири, і кожну найлегше зрозуміти на ситуації.

Екстраверсія й інтроверсія. Це про те, куди спрямована увага та енергія: назовні, на людей і події, чи досередини, на власні думки. Одному простіше розібратися в проблемі, обговорюючи її вголос із колегою. Другий спершу мовчки перебирає її в голові й виходить до людей уже з готовою відповіддю. У побуті «екстраверт» часто означає «товариський», і в психометричних шкалах значення справді зсунулося в цей бік (Ревелл, 1997). У Юнга мова про напрям енергії. Докладніше про цю пару — на сторінці «Інтроверсія та екстраверсія».

Сенсорика й інтуїція. Це про те, на що людина звертає увагу, коли сприймає світ: на конкретні факти й деталі, що є тут і зараз, чи на зв’язки, загальну картину та можливі варіанти. Увійшовши в новий офіс, один першим помічає, скільки там столів і чи працює кондиціонер. Другий одразу думає, що команді, мабуть, не вистачає людей.

Логіка й етика. Це про те, як людина вирішує: за об’єктивними критеріями чи з огляду на людей і стосунки. Треба обрати, кому з двох колег віддати проєкт. Перший складає таблицю критеріїв і дивиться, у кого вона довша. Другий згадує, хто з них і так перевантажений і як кожен сприйме відмову. У Юнга обидві ці функції, мислення і почуття, раціональні, тобто судять.

Раціональність та ірраціональність. Тут гілки сімейства розходяться, і нижче про це окремо. У Юнга це два класи функцій: мислення й почуття він називає раціональними, відчуття та інтуїцію ірраціональними. Соціоніка й CoreTypes читають четверту пару так само. MBTI називає її парою J/P, і у видавця вона звучить інакше: людина тягнеться до плану й завершеності або лишається відкритою для нової інформації. За цим прочитанням двоє їдуть у відпустку. Один за місяць зіставляє готелі й маршрути та розписує дні. Другий купує квиток і вирішує на місці, куди піти, бо цікавіше те, що трапиться по дорозі.

Полюс описує схильність. Видавець MBTI пише, що переваги — вроджені нахили, які розвиваються протягом життя, і що люди можуть користуватися обома сторонами пари. Той, хто за звичкою зважує критерії, цілком здатен у скрутну хвилину запитати себе, що відчуватимуть люди, і зробити це не гірше за колегу протилежного складу. Просто йому це дається важче й трапляється рідше.

Чотири пари по два полюси дають 2 × 2 × 2 × 2 = 16 комбінацій, від ISTJ до ENTJ. Літери — лише позначення полюсів, і самі по собі нічого не розповідають про людину. Системі присвячена сторінка «16 типів».

Як розійшлися гілки сімейства

Шістнадцять типів з’явилися щонайменше двічі, у різних країнах, і пояснення в них різні.

Опитувальник Бріггс і Маєрс

Кетрін Кук Бріггс уже до 1923 року, коли вийшов англійський переклад Юнга, розробляла власну систему особистості. Разом із донькою Ізабель Бріггс Маєрс вона створила опитувальник під час Другої світової війни. Видавець датує першу версію 1943 роком, інші джерела називають 1942-й, так що єдиної дати немає. Назва MBTI закріпилася 1956 року, а з 1975-го тест видає Consulting Psychologists Press, нині The Myers-Briggs Company. Тип тут визначає самозвіт: на кожне запитання треба вибрати один із двох варіантів.

Видавець MBTI вважає, що Юнг охопив три з чотирьох пар, а четверту, судження і сприйняття (J/P), додали Бріггс і Маєрс. Але поділ на раціональні й ірраціональні функції в Юнга є. Піттенджер пише, що пару придумали, щоб показати, які судження домінують у людини, раціональні чи ірраціональні. У MBTI остання літера коду вказує, що людина спрямовує назовні: у J це судження (мислення або почуття), у P — сприйняття (відчуття або інтуїція). Через це в інтроверта назовні дивиться допоміжна функція, а ведуча лишається всередині. Для INTJ ведуча функція — інтровертна інтуїція, а допоміжна — екстравертне мислення.

Соціоніка в Литовській РСР

Соціоніку створила Аушра Аугустинавичюте, яка працювала у Вільнюсі, в Литовській РСР. За освітою вона економістка, пізніше стала соціологинею. За Литовською енциклопедією, теорія з’явилася 1970 року. Вона спирається на «Психологічні типи» Юнга, на теорію інформаційного метаболізму Антонія Кемпінського та ідеї Фрейда: Юнгова класифікація стала основою, а думки Кемпінського й Фрейда застосовано до динаміки стосунків між людьми. Перші публікації вийшли в 1978–1980 роках, а про MBTI вона, за описами біографів, дізналася тільки в середині 1980-х. Тобто, за описами біографів, обидві гілки прийшли до шістнадцяти типів самостійно, і обидві з книги Юнга.

Соціоніка ділить людей за тими самими чотирма парами: екстраверти й інтроверти, логіки й етики, сенсорики й інтуїти, раціонали та ірраціонали. Вісім її інформаційних елементів — це функції Юнга в інтровертній та екстравертній формі, а модель А задає, у якому порядку вони стоять у кожного типу (назва — від першої літери прізвища авторки). Окремо описано стосунки між типами, і найважливішими вважають дуальні. Тип за теорією визначають інтерв’ю і спостереженням, хоча на практиці, як пише енциклопедія, його найчастіше встановлюють, спостерігаючи за людиною або проходячи тест MBTI. Докладніше про систему — на сторінці «Соціоніка».

CoreTypes

Третя гілка — CoreTypes. Вона спирається на функції Юнга та модель соціоніки, а тип визначає за змістом живої мови. Четверта пара в ній така сама, як у соціоніці: раціональність та ірраціональність. За моделлю CoreTypes, у розмові гучніше за все звучать дві функції з восьми, і тип встановлюють за записом довгої розмови, близько години: абзацу чи п’яти хвилин для цього замало.

Де гілки розходяться

Приклад видно вже в кодах. У MBTI INTJ має ведучу інтровертну інтуїцію і допоміжне екстравертне мислення. У соціоніці ті самі дві функції у такому порядку стоять у типу INTp (ІЛІ, «Бальзак»). Перші літери збігаються, а остання протилежна. Чи вважати ці два типи одним і тим самим, самі соціоніки сперечаються, тому рівності між ними ставити не слід. Причина в четвертій парі. У соціоніці J/P показує раціональність чи ірраціональність першої функції, а в MBTI — що саме спрямоване назовні. Про те, як гілки розподіляють функції, докладніше на сторінці «Когнітивні функції».

У 16Personalities коди схожі на MBTI, а модель інша. Коли людина отримує ENFP-T, літера T належить п’ятій шкалі, Identity: вона про впевненість і чутливість до стресу. Такої шкали в MBTI немає. Функцій Юнга там теж немає: автори пишуть, що не включали їх, бо такі поняття дуже важко виміряти й перевірити науково.

Що показали перевірки

Шкали MBTI вимірюють реальні відмінності між людьми, і вимірюють стабільно. Метааналіз Капраро й Капраро (2002) знайшов сильну внутрішню узгодженість і непогані оцінки повторного тестування, хоча між дослідженнями була різниця. Рендалл зі співавторами (2017) відібрали сім робіт із двохсот двадцяти однієї. За трьома шкалами повторне тестування дало близько 0,75, а за шкалою мислення — почуття нижче, 0,61. Вибірки були здебільшого студентські, тому висновки найточніші саме для студентів.

Про валідність шкал комітет Національної академії наук США 1991 року писав так: шкала екстраверсії та інтроверсії має досить добру конструктну валідність, а шкали сенсорики й інтуїції та логіки й етики — відносно слабку. Тобто різні пари тримаються неоднаково міцно, і найвиразніше це видно на другій і третій.

Складніше з питанням, чи існують самі типи. Якби люди справді ділилися на інтровертів та екстравертів, бали збиралися б двома гірками біля полюсів. Піттенджер у статті 1993 року пише, що свідчень двогорбого розподілу для MBTI немає: більшість людей набирає десь між крайнощами. Раніше повідомляли про два горби, але Бесс і Гарві (2002) показали, що це артефакт налаштувань програми, і за коректнішого розрахунку розподіл сильно скупчений у центрі. Маккрей і Коста (1989) дійшли схожого висновку: підтвердження, що MBTI вимірює справді дихотомічні переваги чи якісно різні типи, немає, а виміряно чотири відносно незалежні шкали.

На практиці це виглядає так. У понеділок людина проходить тест і отримує INFP, а за місяць — ENFP, хоча в житті нічого не змінилося. Найімовірніше, на шкалі екстраверсії та інтроверсії вона стояла майже на самій межі, і кілька відповідей перетягнули її через відсічку. Рахунок пунктів показує, як це відбувається: 11 пунктів за E проти 9 дають E, і двадцять проти нуля теж дають E, а зміна двох відповідей перетворює 11 проти 9 на 9 проти 11, тобто на I. Два такі результати майже збігаються за балами, але коди в них різні.

Як часто так трапляється? Піттенджер пише, що в кількох дослідженнях навіть за п’ять тижнів до половини людей відносять до іншого типу. Видавець у своїх «MBTI Facts» каже те саме з іншого боку: приблизно половина отримує на повторі той самий чотирилітерний тип. Він же зазначає, що при зміні однієї літери зазвичай змінюється найменш виразна перевага. Тож надійна шкала і хитка категорія одне одному не суперечать: коли в багатьох бали лежать близько до відсічки, літера змінюється, хоча самі бали майже не рухаються.

Ще одне питання — що з цього випливає для вибору професії та найму. Той самий комітет дійшов висновку, що досліджень, достатньо добре спланованих, аби виправдати використання MBTI в кар’єрному консультуванні, немає. Водночас він вважав, що за негативних даних тест можна використовувати, щоб учити невизначеності віднесення до категорій. Видавець сам пише, що тест не призначений для відбору кандидатів на роботу, а Myers & Briggs Foundation називає таке використання неетичним. Піттенджер додає, що частки типів у професіях такі самі, як у випадковій вибірці, і даних, що ESFP продає краще чи гірше за INTJ, немає.

Стайн і Свон (2019) оцінили саму теорію «істинного типу» і вважають, що вона суперечить відомим даним. Видавець зі свого боку вважає, що валідність і надійність тесту задокументовано в тисячах рецензованих журналів.

Статус соціоніки ще спірніший. Литовська енциклопедія зазначає, що оцінки в неї крайні: від визнання соціоніки розділом психології до повного заперечення. Найчастіше її називають псевдонаукою й порівнюють з астрологією, а державного публічного закладу, який вів би дослідження з соціоніки, у світі немає. Основні праці Аугустинавичюте видано російською.

Чому тест про себе дає те, що дає

Опитувальник показує, якою людина себе бачить. Для самої системи це не секрет: видавець MBTI пише, що єдиний спосіб визначити тип — самозвіт із вибором із двох варіантів, а переваги називає вродженими схильностями, які розвиваються протягом життя. Юнг теж будував судження на тому, що людина відчуває у своїй свідомій психології.

На відповідь впливає формулювання. Шварц (1999) у своєму огляді показав, що формулювання, формат і контекст запитання змінюють самозвіти про установки та поведінку. Твердження «мені комфортно серед людей» один прочитає про вечірки, а другий про виступи на нарадах, і обидва відповідять щиро.

Свою роль грає й ставка. Біркеланд зі співавторами (2006) зіставили 33 дослідження і побачили, що кандидати на посаду в опитувальниках особистості набирають вищі бали за добросовісністю та емоційною стійкістю, ніж ті, кого тестують без такої ставки. У продажах порядок відмінностей інший: підправляють саме ті риси, що потрібні на цій роботі. Йдеться про опитувальники Big Five, а MBTI в цих роботах не розглядали. Але механізм зрозумілий: перед співбесідою на посаду менеджера з продажу людина, найімовірніше, обере «товариський» варіант.

Описи типів зазвичай лестять і достатньо розпливчасті, щоб більшість упізнала себе. Піттенджер називає це ефектом Барнума. Речення на кшталт «Ви вмієте мислити нестандартно, добре розумієте інших, але інколи не доводите справу до кінця» підійде майже будь-кому. В опитуванні слухачів Army War College 80% відповіли, що MBTI вплинув на їхню поведінку, а більшість сказала, що результати підтвердили те, що вони й так знали про себе. Про цю межу опитувальника знають і ті, хто шукає тип іншим шляхом.

Є й інший спосіб шукати тип. CoreTypes виходить з того, що відповідь на запитання про себе показує, якою людина себе бачить, а сам тип чутно в змісті того, що вона говорить: що помічає першим і до чого повертається без жодного запитання. Безкоштовний тест CoreTypes побудований на тій самій думці. У ньому 36 запитань, у кожному по чотири відповіді: набори слів, готові фрази або коротка сценка. Він займає близько десяти хвилин і не просить реєстрації, а результат — один із 16 типів із безкоштовною сторінкою типу. Пройти тест CoreTypes.

Як читати свій результат

Результат тесту зручно читати як чотири числа: яка літера в кожній парі й із яким відривом. Видавець MBTI сам розрізняє ясність переваги: слабка, помірна, ясна, дуже ясна. Він же каже, що тип не диктує поведінку і що користуватися обома сторонами пари можна. Дихотомія з балами близько до середини ще не вирок. За словами видавця, при зміні літери зазвичай змінюється саме найменш виразна перевага.

Дані Піттенджера показують, що код дає мало підстав для рішень про людей. Менеджер, який дізнався, що ISTJ нібито йдуть у бухгалтери, а ESFJ у продавці, і відмовив у вакансії кандидатові «не того» типу, спирається на таблицю без підстав: частки типів у професіях і так збігаються з вибіркою навмання.

Людина отримала ENTP в одному тесті й ENFP в іншому. Вона дивиться на бали за мисленням та почуттям і бачить майже однакові числа: коди розійшлися через відсічку на одній шкалі. Тоді варто прочитати описи обох типів. Сусідній тип, що відрізняється однією літерою, — звичайне місце сумніву.

Видавець радить пройти тест повторно, якщо людина не певна свого типу або події в житті могли вплинути на перший результат. Тож можна пройти тест після важкого тижня й ще раз у спокійний день, а потім порівняти бали за кожною парою: коди між собою можуть розійтися через одну відсічку. Опис типу, з яким згодилися одразу, зручніше сприймати як гіпотезу: Юнг теж називав свої описи портретами. Атлас типів і тести системи зібрані на сторінці «16 типів».